Які головні події відбулися на українському ринку ритейлу в 2019 році, які тенденції найбільше впливали на розвиток галузі і чого слід очікувати сфері роздрібної торгівлі в 2020
2019 рік, що минає, можна вважати хорошим як для України в цілому, так і для ринку роздрібної торгівлі зокрема. Побоювання про дестабілізацію ситуації в країні з огляду на чергові парламентські та президентськи вибори, на щастя, не виправдалися. Зростання економіки, хоч і не настільки значне, як хотілося б, продовжилося. А темпи зростання роздрібного товарообігу навіть перевищили торішні показники. Проте, тенденції в різних сегментах ритейлу були різними. Що ж відбувалося на ринку в 2019 році і які ключові події, що відбулися в минулому році, можуть вплинути на розвиток ринку в 2020-му?
Зростання темпів у офлайні
За 11 місяців 2019 року роздрібний товарообіг зріс на 10,4%. Таким чином темпи зростання перевищили минулорічні. У 2018-му збільшення обороту роздрібної торгівлі в січні-листопаді склало 6,2%. При цьому вже традиційно в лідерах за динамікою зростання була Київська область, в якій оборот роздрібної торгівлі за 11 місяців 2019-го виріс майже на 20% до попереднього року.
Варто відзначити, що виручка найбільших ритейлерів країни росла ще швидше за середньоринкові показники.
Наприклад, drogerie-мережа EVA в січні-вересні збільшила чистий дохід більш ніж у 1,5 разу в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Звичайно, таке зростання багато в чому було обумовлене і значним розширенням мережі, яка за темпами зростання залишається одним з лідерів ринку. Однак і показники нарощування виторгу в уже існуючих магазинах компанії були вражаючими.
Стагнація сегмента побутової техніки та електроніки
Куди менш позитивною була динаміка продажів у сегменті ритейлу побутової техніки та електроніки. За даними дослідницької компанії GfK, в третьому кварталі 2019 року загальний обсяг продажів на українському ринку БТіЕ знизився на 0,6%. З одного боку, скорочення не таке значне, та й за 9 місяців року ринок все ж виріс — майже на 7% у порівнянні з січнем-вереснем 2018-го. Однак квартальне скорочення ринку відбулося вперше з 2016-го року, та й динаміка зростання в річному вираженні не додавала оптимізму.
Для порівняння, за підсумками 2018 року ринок техніки та електроніки виріс на 25%.
Втім, зниження показників ринку було очікуваним для всіх гравців. По-перше, скорочення темпів було неминуче через підвищення бази порівняння. У попередні кілька років сегмент БТіЕ ріс рекордними темпами. А значить, нинішнє скорочення можна пояснити досягненням певного порогу. Багато споживачів здійснили всі заплановані покупки в попередні періоди. Однак не виключено, що в 2020-му українці будуть активніше оновлювати техніку і темпи зростання ринку знову підуть в гору.
Уповільнення e-commerce
Куди більш несподіваним було уповільнення українського ринку e-commerce. За даними групи EVO, яка об'єднує маркетплейси Prom, Bigl і ряд інших проектів, у січні-листопаді 2019 року обсяг ринку електронної комерції в країні склав 76 млрд грн, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Так, темпи зростання онлайн-ритейлу все ще перевищують динаміку збільшення продажів у «цегляному» роздробі. Однак негативна динаміка в порівнянні з минулим роком очевидна. Адже роком раніше — в 2018-му — український ринок e-commerce за інформацією тієї ж EVO Group виріс більш ніж на 30%.
Крім скорочення темпів зростання, спостерігається і зниження середнього чека. На маркетплейсах групи EVO він знизився за рік в середньому на 7−10%.
Наступного року група прогнозує ще менше зростання: продажі українського e-commerce в 2020 році виростуть на 15% — до 87,2 млрд грн. Серед найбільш перспективних ніш онлайн-торгівлі експерти виділяють торгівлю авто-мототоварами. Цей сегмент в 2019 році виріс на 39%. На другому місці — подарунки, книги і товари для хобі, які додали за цей період 31%, а на третьому — товари для дому та саду з показником в 25%. Втім, найчастіше в онлайні як і раніше купують одяг, взуття і техніку.
Омніканальний досвід
Незважаючи на уповільнення ринку e-commerce, все більше класичних ритейлерів в Україні відкривають свої власні інтернет-магазини або виходять в онлайн через партнерів. Наприклад, окремий інтернет-магазин в Україні запустив бренд Zara іспанського холдингу Inditex, раніше його приклад наслідували турецька бренд LC Waikiki, польська група LPP і великі українські гравці, такі як MD Fashion, Intertop та інші офлайн-мережі.
Інвестують в розвиток онлайн-каналу не тільки продавці одягу і взуття, а й продуктові супермаркети.
Зовсім недавно доставляти свої продукти до кінцевого споживача через партнера — Zakaz.ua, почала мережу маркетів Фуршет. Таким чином з сервісом доставки продуктів харчування співпрацюють вже 6 великих гравців, зокрема Novus, Fozzy, Мегамаркет, Metro і Ашан. Останній взагалі заявляє про e-commerce — як про один з головних напрямів своєї діяльності.
Слід зазначити і рух у зворотний бік — з онлайну в офлайн. Тією чи іншою мірою інвестують в офлайн-присутність Rozetka, що відкриває власні магазини, Kasta, що розвиває мережу точок видачі товару та інші.
Активний розвиток сервісів доставки
У 2019 року в Україні продовжили активно розвиватися сервіси доставки їжі. Причому розширюють свою присутність в країні не тільки міжнародні компанії, такі як Glovo і Uber Eats, але й локальні. Наприклад, зовсім недавно в Києві почав роботу дніпровський сервіс експрес-доставки Raketa, який безкоштовно доставляє замовлення з київських ресторанів. Оператор також запускає власні кухні, так звані dark kitchen. Перша з них в тестовому режимі вже працює в районі Бессарабського ринку.
Серед заявлених планів сервісу Raketa — зайняти в Україні не менше 30% ринку доставки їжі.
Інший локальний гравець — eda.ua — був придбаний міжнародною компанією Menu Group, яка також працює у Вірменії, Грузії та Білорусі. У розвиток на українському ринку в найближчі два роки Menu Group має намір інвестувати щонайменше 100 млн грн. У компанії вірять в перспективи українського ринку. І це не дивно, з огляду на те, що його обсяг за даними Menu Group оцінюється в 10−15 млрд грн і щорічно цей показник зростає на 20%.
Нарощування логістичних потужностей
Ще одним яскраво вираженим трендом 2019 року стало нарощування компаніями логістичних потужностей. Причому інвестували в розширення складів не тільки профільні оператори, такі як Нова пошта, а й найбільші ритейлери. Зокрема, група АТБ, яка управляє найбільшою в країні мережею магазинів, завершила операцію з купівлі складського комплексу в Одеській області загальною площею 37 800 кв. м. А найбільший гравець українського роздробу в сегменті drogerie — мережа EVA — ввів в експлуатацію інноваційний розподільний центр у Львові площею більше 16 000 кв. м.
EVA інвестувала у відкриття нового складу більше 175 млн грн. Передбачається, що він буде обслуговувати близько 300 магазинів і обробляти весь товар, імпортований з країн ЄС.
Розширюють свої логістичні потужності й найбільші онлайн-ритейлери, такі як Rozetka і Kasta. Інвестиції роздрібних торговців у власну логістику не дивні. У міру розвитку ринку швидкість доставки товару до кінцевого споживача, контроль ланцюжка поставок і скорочення витрат на логістику може зіграти ключову роль у конкурентній боротьбі.
Посилення кадрового голоду
Однією з найбільш негативних тенденцій останніх років є відтік персоналу за кордон і тривалий кадровий голод в українському ритейлі. За спостереженнями найбільших гравців ринку, в минулому році ситуацію з кадрами складно назвати більш оптимістичною: з країни продовжують виїжджати як висококваліфіковані співробітники, так і лінійний персонал. Цю проблему, як одну з найважливіших для держави, відзначали і в керівництві корпорації АТБ.
Генеральний директор АТБ Борис Марков вважає, що виїзд українців за кордон — це серйозна загроза не тільки для української економіки, але й в цілому для країни.
Дефіцит кадрів змушує українських ритейлерів істотно підвищувати рівень оплати праці. За даними дослідницьких компаній, в 2019 році зарплати у сфері роздрібної торгівлі в Україні зросли приблизно на 15%, що стало рекордним для ринку показником. Найімовірніше, зростання зарплат в 2020-му буде ще більш істотним. Втім, зарплатна гонка навряд чи допоможе вирішити кадрову проблему, адже виїзд українців за кордон пов’язаний не тільки з різницею в рівні оплати праці. Куди більш важливими факторами є загальний рівень життя, безпеки і соціальної захищеності.
Інвестиції в селф-сервіси та автоматизацію
В умовах дефіциту кадрів цілком логічним наслідком стають інвестиції ритейлерів у термінали самообслуговування і автоматизацію процесів. Тому 2019-му все більше ритейлерів активізували впровадження селф-сервісів. Наприклад, в мережі магазинів Novus заявляли про плани інвестувати в каси самообслуговування більше $1 млн. Всього компанія планувала встановити у своїх торгових об'єктах більше 120 терміналів.
Каси самообслуговування впроваджували й інші учасники ринку, причому як великі мережі, такі як Сільпо, Ашан і Рітейл Груп, так і локальні гравці, серед яких Пакко Холдинг і Бджілка маркет.
Цікаво, що деякі ритейлери пішли ще далі. Наприклад, мережа Велмарт впровадила технологію Pick&Go для самостійного сканування і оплати товарів за допомогою мобільного застосунка. Інший цікавий проект, покликаний спростити процес покупки, запустив онлайн-ритейлер Kasta. Разом з компаніями Visa і ПриватБанк найбільший в країні онлайн-продавець сегмента fashion впровадив продукт KastaID — рішення, що дозволяє оплачувати покупки за допомогою системи розпізнавання облич. Очевидно, в наступні роки ритейлери продовжать впроваджувати експериментальні технології з метою спрощення процесу покупки, надання унікального клієнтського досвіду і автоматизації бізнес-процесів.